інокулятор

1. Прилад або пристрій для здійснення інокуляції, тобто введення вакцини, сироватки чи іншого біологічного матеріалу в організм людини, тварини або рослини з метою створення імунітету або проведення дослідження.

2. У мікробіології та біотехнології — інструмент (наприклад, петля, голка або автоматичний дозатор), який використовують для внесення мікроорганізмів або клітин у живильне середовище чи субстрат для їхнього культивування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |