інокулятор

[inokuljɑtor] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Прилад або пристрій для здійснення інокуляції, тобто введення вакцини, сироватки чи іншого біологічного матеріалу в організм людини, тварини або рослини з метою створення імунітету або проведення дослідження.

  2. У мікробіології та біотехнології — інструмент (наприклад, петля, голка або автоматичний дозатор), який використовують для внесення мікроорганізмів або клітин у живильне середовище чи субстрат для їхнього культивування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. інокулятор, р. інокулятора, д. інокуляторові, з. інокулятора, о. інокулятором, м. інокуляторі, к. інокуляторе

Більше записів