Словник Української Мови
Буква
1. Грошовий збір, який стягується державою з товарів, цінностей та майна, що перетинають кордон країни (при ввезенні, вивезенні або транзиті).
2. (застаріле) Плата, збір за користування чим-небудь, за право торгівлі, проїзду тощо; податок.
3. (переносне значення, рідко) Внутрішня, моральна плата, відплата за щось.
Приклад 1:
Потому шо раньше точно такий щит із плотної фанери висів прямо під їхнім домом, й участковий каж дий день прикалував на нього листочки, здєлані на ксероксі, з яки мито жуткими харями. Но потом доска зникла — остався тільки оді нокий столб тіпа обикновєнної труби.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
«Життя, як мито, сплачено до решти…» Життя, як мито, сплачено до решти: Не третій з трьох, а з тисячі один Дійдеш до Вавилона білих стін — І, виснажнений спрагою, впадеш ти, Бо все запам’ятав і все знайшов. Лишилось тільки втратити й забути.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”
Приклад 3:
Специфічні види мита: • Cпеціальне мито. Застосовується для захисту вітчизняних виробВ ників від імпортних конкуруючих товарів; для запобігання неВ сумлінної конкуренції; у відповідь на дискримінаційні дії з боку інших держав.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”