Значення
-
ІНКУБ, -а, чол.
-
У середньовічній європейській демонології — злий дух, демон чоловічої статі, який, за повір’ями, відвідує жінок уночі, вступаючи з ними в статевий зв’язок із метою спокуси або виснаження (на противагу сукубу).
-
перен., книжн. Про щось гнітюче, кошмарне, що постійно турбує, не дає спокою; нав’язлива думка, страх.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інкуб, р. інкуба, д. інкубові, з. інкуба, о. інкубом, м. інкубі, к. інкубе