мироварник

1. (історичне) Посадовець у Московській державі (XVI–XVII ст.), який керував зовнішньополітичним відомством (Посольським приказом) та вів переговори з іноземними державами.

2. (переносне, рідковживане) Той, хто прагне влаштувати, улагодити справи між сторонами; миротворець, посередник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |