ініціативний

1. Який виявляє ініціативу, здатний до самостійних дій, починань; заповзятливий, діяльний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Враховуються також типи трудової поведінки суб’єктів діяльності: ініціативний, виконавчий, пасивний, відхиляючий, реформаторський, творчий, споглядацький, пристосувальницький, руйнівний. Формуючи систему мотивації, необхідно враховувати і чинники мотивації.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: прикметник () |