ініціатива

[init͡siɑtɪʋɑ] Іменник

Буква:І

Значення

  1. ІНІЦІАТИ́ВА, и, жін.

  2. 1. Перший крок у якій-небудь справі; почин, спонукання до початку чогось. // Здатність висувати нові ідеї, пропозиції, діяти самостійно, виявляючи активність та заповзятливість.

  3. 2. Провідна роль у яких-небудь діях; керівне становище, що дає змогу активно впливати на перебіг подій, процесів. // Перевага в активності, наступальності (у військовій справі, спорті, політиці).

  4. 3. Пропозиція, ідея, план дій, висунуті для обговорення або реалізації. // Документ або проект, внесений на розгляд.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ініціатива, р. ініціативи, д. ініціативі, з. ініціативу, о. ініціативою, м. ініціативі, к. ініціативо

Походження слова (Етимологія)

Слово «ініціатива» походить з французької мови (initiative), а також з німецької (Initiative), що означає «почин, початок». Ці слова, у свою чергу, походять від латинського дієприкметника initiatus, утвореного від дієслова initio — «входжу, починаю». Латинське initium означає «вступ, початок». Таким чином, ініціатива — це здатність або дія, що започатковує щось нове.
Споріднені слова:почин, започаткування, старт

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів