1. Жінка, яка виступає з ініціативою, починає якусь справу, дає поштовх до чого-небудь; те саме, що ініціатор (у 1 знач.).
ініціаторка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Жінка, яка виступає з ініціативою, починає якусь справу, дає поштовх до чого-небудь; те саме, що ініціатор (у 1 знач.).
Відсутні