макрокефалія

[mɑkrokɛfɑlijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Патологічний стан, при якому спостерігається аномально великий розмір голови порівняно зі стандартними пропорціями тіла; часто є вродженою аномалією, пов’язаною з порушенням розвитку мозку або кісток черепа.

  2. У антропології — тип будови черепа, що характеризується високим черепним показником (ширина черепа становить понад 80% його довжини), тобто короткою і широкою формою голови; круглоголовість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. макрокефалія, р. макрокефалії, д. макрокефалії, з. макрокефалію, о. макрокефалією, м. макрокефалії, к. макрокефаліє

Більше записів