ІМПРИМІТИВНІСТЬ, -ності, жін., спец. Властивість або стан за значенням імпримітивний; нездатність до навчання, засвоєння нового досвіду внаслідок фіксованих, вроджених або набутих у ранньому віці поведінкових програм; обмеженість адаптаційних механізмів психіки.
Древослів
Словник Української Мови