1. Стос. до імпримінгу; такий, що виникає внаслідок імпримінгу, закріплюється ним.
імпримітивний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до імпримінгу; такий, що виникає внаслідок імпримінгу, закріплюється ним.
Відсутні