іммобілізований
[immobilizoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
ІММОБІЛІЗО́ВАНИЙ, -а, -е.
-
1. Дієприкм. пас. до іммобілізувати; якого іммобілізували, який перебуває в стані іммобілізації. Пацієнт після операції був іммобілізований гіпсовою пов’язкою.
-
2. у знач. прикм. Який втратив здатність рухатися, діяти; знерухомлений. У складних економічних умовах підприємство виявилося іммобілізованим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іммобілізований, р. іммобілізованого, д. іммобілізованому, з. іммобілізованого, о. іммобілізованим, м. іммобілізованім