ІММОБІЛІЗО́ВАНИЙ, -а, -е.
1. Дієприкм. пас. до іммобілізувати; якого іммобілізували, який перебуває в стані іммобілізації. Пацієнт після операції був іммобілізований гіпсовою пов’язкою.
2. у знач. прикм. Який втратив здатність рухатися, діяти; знерухомлений. У складних економічних умовах підприємство виявилося іммобілізованим.