Власна назва, що позначає філософсько-етичну категорію, яка виражає фундаментальну взаємозалежність та взаємозв’язок усіх явищ, істот та процесів у світі, протиставляючись поняттю ізольованої самотності (одинокості); стан приналежності до цілісності буття.
У ширшому вжитку — стан або якість бути не поодиноким, не ізольованим; наявність зв’язків, подібності чи єдності з кимось або чимось.