1. В’їзд іноземців до якої-небудь країни на постійне або тимчасове проживання.
2. Сукупність іммігрантів, що проживають у певній країні; імміграційна спільнота.
імміграція
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Як бачимо зі схеми, за напрямком руху основними сторонами міжнародної міграції є: • еміграція – виїзд працездатного населення з країни для поА стійного чи строкового перебування в іншій країні; • імміграція – приїзд робочої сили в країну зАза кордону по квоті чи по запрошенню; • рееміграція – процес повернення працездатного населення за певних причин до своєї країни. За формою міжнародна міграція поділяється на трудову, сімейну, рекреаційну, туристичну та інші.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”
Приклад 2:
Погано організована масова імміграція працівників низької кваліфікації поА ступиться місцем колективним договорам цільового призначення. Другий центр тяжіння трудящих мігрантів сформувався у 70Аті роки XX ст.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”
Частина мови: іменник (однина) |