**Імінува́тися**, -у́юся, -у́єшся, недок. і док., спец. Піддаватися імінуванню; набувати іміну (спеціальної назви, терміна, що позначає певне поняття, явище, процес тощо).
імінуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
**Імінува́тися**, -у́юся, -у́єшся, недок. і док., спец. Піддаватися імінуванню; набувати іміну (спеціальної назви, терміна, що позначає певне поняття, явище, процес тощо).
Відсутні