Древослів

Словник Української Мови

гонорство

[ɦonorstʋo] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Властивість характеру, яка проявляється як надмірна гордість, пиха, зарозумілість; зарозумілість, чванство.

  2. Поведінка або вчинки, що виражають таку гордість і зарозумілість; пихатість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гонорство, р. гонорства, д. гонорству, з. гонорство, о. гонорством, м. гонорстві, к. гонорство

Більше записів