**імінований**, -а, -е. 1. Стос. до іміну (імунітету), який має імунітет; несприйнятливий до дії збудників хвороб, отруйних речовин тощо. *Імінований організм*.
2. *спец.* Який зазнав імінування; захищений, укріплений. *Імінована споруда*.
Словник Української Мови
Буква
**імінований**, -а, -е. 1. Стос. до іміну (імунітету), який має імунітет; несприйнятливий до дії збудників хвороб, отруйних речовин тощо. *Імінований організм*.
2. *спец.* Який зазнав імінування; захищений, укріплений. *Імінована споруда*.
Відсутні