1. Який має ім’я, назву; названий, найменований. Іменований об’єкт.
2. спец. Який виражає назву, ім’я; пов’язаний із називанням, іменуванням. Іменоване число (у математиці: число, що вказує на певну одиницю виміру, на відміну від абстрактного).
Словник Української Мови
Буква
1. Який має ім’я, назву; названий, найменований. Іменований об’єкт.
2. спец. Який виражає назву, ім’я; пов’язаний із називанням, іменуванням. Іменоване число (у математиці: число, що вказує на певну одиницю виміру, на відміну від абстрактного).