ігнайтер

ІГНА́ЙТЕР, іменник, чоловічий рід.

1. Тех. Пристрій у системі запалювання двигуна внутрішнього згоряння, що забезпечує формування високовольтних імпульсів для підпалювання паливно-повітряної суміші; електронний комутатор запалювання.

2. Спорт. У сноубордингу та лижному спорті — спеціальний пристрій або механізм для швидкого закріплення та від’єднання кріплень.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |