1. Той, хто виготовляє ідолів (у 1 знач.), статуї язичницьких богів; скульптор-язичник.
ідолотворець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто виготовляє ідолів (у 1 знач.), статуї язичницьких богів; скульптор-язичник.
Відсутні