Значення
-
(від англ. noise — шум) Музичний напрям або прийом, що ґрунтується на використанні шумів, дисонансних звуків, електронних спотворень та атональних елементів, часто з метою створення агресивного, хаотичного або експериментального звучання.
-
(від англ. noise — шум) У техніці та фізиці — загальна назва для випадкових, небажаних коливань або сигналів, що перешкоджають корисному сигналу; шум, фон.
-
(від англ. noise — шум) У переносному значенні — інформаційний шум: надлишок, нагромадження непотрібних даних, повідомлень або подробиць, що заважають сприйняттю суті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нойз, р. нойза, д. нойзові, з. нойза, о. нойзом, м. нойзі, к. нойз