ідея

1. Форма мислення, яка відображає дійсність у свідомості людини, поняття, уявлення про щось, що є результатом пізнання та узагальнення досвіду.

2. Основний, визначальний принцип світогляду, переконання або теоретичної системи; провідна думка, задум, що визначає зміст чого-небудь.

3. Думка, намір, план дій; те, що спадає на думку як можливість, спосіб розв’язання проблеми чи досягнення мети.

4. Головна думка, смисл художнього, наукового чи публіцистичного твору; концепція.

Приклади вживання слова

ідея

Приклад 1:
Причастилася всіх хрестоматійно відомих пам’ятних місць Парижа (ідея моєї участи у конференції належала моїй товаришці — музикознавцеві Тетяні Золозовій, що працювала тоді у представництві УРСР в ЮНЕСКО). І тут — виразні сліди української культурної присутности.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Виникла ідея захистити дисертацію за сукупністю робіт, honoris causa. О. І. Білецький підтримав цю ідею, але вона не зреалізувалася, — предусім тому, що , настроєна гостро самокритично, не виявляла наполегливости, пробивної сили.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Не сколихнуло й поверхонь його — за винятком кількох принагідних речень у телевізійних новинах та однієї-двох заміток у бульварних листках на зразок «Никогда не ездите в Венецию, панове украинские позтьі!» («Базар-вокзал» за 8 квітня та «Киевские дела» за 10 квітня того ж таки року), сама лише львівська «Ідея XXI» відгукнулася на цю подію (антиподію?) ширшим коментарем, який за своєю цілком неприховуваною патетикою більше тяжіє до некролога.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”