ІДЕАЛІЗА́ТОР, -а, чол. 1. Той, хто схильний ідеалізувати кого-, що-небудь, уявляти дійсність кращою, досконалішою, ніж вона є насправді. Він був невиправним ідеалізатором, у кожній людині намагаючись побачити лише найкращі риси.
2. спец. Пристрій, механізм або програма, що виконує функцію ідеалізації, тобто спрощення або приведення об’єкта, процесу чи даних до ідеальної, еталонної форми. У системах комп’ютерного зору використовують ідеалізатор зображення для усунення шумів та викривлень.