ідеальність

ІДЕА́ЛЬНІСТЬ, іменник, жін. рід.

1. Властивість за значенням ідеальний (у 1-му значенні); досконалість, взірцевість. Ідеальність пропорцій.

2. філос. Те, що існує лише у свідомості, мисленні, на противагу матеріальному; нематеріальність. Ідеальність психічних явищ.

Приклади вживання слова

ідеальність

Приклад 1:
— То де ж тут ідеальність?! — не повірив я.
— Тютюнник Григорій, “Вир”