гуцул

[ɦut͡sul] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Представник етнографічної групи українців, що мешкає переважно в Карпатах (Гуцульщині) — історико-етнографічному регіоні, який охоплює частини Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей, і який відрізняється своєрідними говірками, побутом, одягом, господарським укладом та фольклорно-мистецькими традиціями.

  2. Уживається також у значенні: мешканець гірської місцевості Карпат, що займається традиційними промислами — вівчарством, лісорубством, різьбярством по дереву тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуцул, р. гуцула, д. гуцулові, з. гуцула, о. гуцулом, м. гуцулі, к. гуцул

Більше записів