Словник Української Мови
Буква
1. З’являтися, представлятися для огляду, перевірки або підтвердження, про документи, посвідчення тощо.
2. Виникати як вимога, необхідна умова або об’єкт для розгляду, оцінки (про питання, проблема, доказ тощо).
3. (розм.) З’являтися, приходити кудись, представлятися перед кимось (часто з відтінком обов’язковості або офіційності).
Приклад 1:
710) установлює, що якщо на товари не встановлено гарантійний термін придатності, то претензії щодо недоліків можуть пред’являтися покупцем за умови, що вони були виявлені в купленому товарі в розумний термін, але в межах 2 років (старий ЦК цей термін встановлював у межах 6 місяців). Термін для виявлення недоліків товару, що підлягає перевезенню або відправленню поштою, за новим ЦК, обчислюється нині від дати одержання товару в місці призначення.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”