гуцати [ɦut͡sɑtɪ] Дієслово Буква:Г ЗначенняПравопис Значення (діал.) Швидко йти, бігти; поспішати, квапитися. (діал., перен.) Швидко говорити, балакати; лопотати. (діал., перен.) Швидко або наполегливо працювати, робити щось; копіти, гуркотіти. Правопис та відмінювання Граматичні форми: я гуцаю, ти гуцаєш, він гуцає, ми гуцаємо, ви гуцаєте, вони гуцають ←през прееритроцитарний→