гуторити

1. Розмовляти, балакати, вести розмову (переважно неторопливо, мирно або довго).

2. Діалогічне спілкування, обмін думками у розмові.

3. Розмовляти з кимось, заводити знайомство, залицятися (у деяких регіональних говірках).

4. Заст., рідк. Говорити, промовляти, висловлювати думку.

Приклади вживання

Приклад 1:
Годі вже вам гуторити про свої смутки. Я радуюсь, що господь послав мені таких гостей, а ви тілько охаєте та стогнете.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: дієслово () |