гутір

[ɦutir] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Розмова, бесіда, часто тривала або жвава обміна думками між людьми.

  2. (заст.) Мова, мовлення як здатність говорити; також діалект, говір.

  3. (перен., рідко) Предмет розмови, тема для обговорення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гутір, р. гутора, д. гуторові, з. гутір, о. гутором, м. гуторі, к. гуторе

Більше записів