гуртовий

1. Який стосується гурту, тобто великої кількості товару, що продається або купується оптом, цілою партією, а не в роздріб.

2. Який здійснюється, відбувається масово, колективно, спільною дією багатьох людей.

3. (У значенні іменника, чол. р.) Той, хто займається гуртовою торгівлею; оптовик.

Приклади вживання

Приклад 1:
При піднятті завіси чути в молельні орган і гуртовий спів. Гурт (за коном).
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”

Частина мови: прикметник () |