гуркотливий

[ɦurkotlɪʋɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Який видає гуркіт, гуркоче; гучний, дзвінкий (про звук, шум).

  2. Який часто або постійно гуркотить, створює гуркіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуркотливий, р. гуркотливого, д. гуркотливому, з. гуркотливого, о. гуркотливим, м. гуркотливім

Більше записів