1. Дія за значенням дієслова «празникувати»; святкування, відзначення свята, урочистостей.
2. Перебування у стані святкового відпочинку, неробства; бездіяльність, ледарювання.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «празникувати»; святкування, відзначення свята, урочистостей.
2. Перебування у стані святкового відпочинку, неробства; бездіяльність, ледарювання.
Приклад 1:
Нехай буде наше празникування протягом двірських празників нашого найяснішого короля і отця. — Моя думка така ж сама!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”