гуркотання

1. Дію за значенням дієслова “гуркотіти“; сильний, гучний, гуркотливий звук, гуркіт, що виникає від перекочування, падіння важких предметів, роботи механізмів тощо.

2. Переносно: швидка, енергійна, безперервна дія або мова, що сприймається як потік звуків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |