Значення
-
Однократне дієслово до «гуркотіти»: видати короткий, різкий, гучний звук, подібний до грому, пострілу, удару важкого предмета об землю або гуркоту котимої речі.
-
Різко, з шумом і гуркотом упати, впасти або вдаритися об щось.
-
Перен. Раптово, несподівано та голосно заговорити, вигукнути, вимовити щось сердито або різко.
-
Розм. Швидко та жадібно випити (перев. про алкоголь).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я гуркну, ти гуркнеш, він гуркне, ми гуркнемо, ви гуркнете, вони гуркнуть