1. Однократне дієслово до «гуркотіти»: видати короткий, різкий, гучний звук, подібний до грому, пострілу, удару важкого предмета об землю або гуркоту котимої речі.
2. Різко, з шумом і гуркотом упати, впасти або вдаритися об щось.
3. Перен. Раптово, несподівано та голосно заговорити, вигукнути, вимовити щось сердито або різко.
4. Розм. Швидко та жадібно випити (перев. про алкоголь).