гуркати

[ɦurkɑtɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. Видавати короткі, різкі, гуркотливі звуки (про грім, постріли, вибухи тощо).

  2. Робити шум, гуркіт, гуркотіти (про роботу механізмів, пересування чогось важкого тощо).

  3. Розмовне. Сильно бити, вдаряти когось або щось, спричиняючи гуркіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гуркаю, ти гуркаєш, він гуркає, ми гуркаємо, ви гуркаєте, вони гуркають

Більше записів