гуркало

1. Великий дзвін, який видає низький, гучний, гуркотливий звук; дзвін-гуркало.

2. Рідкісна назва рослини з родини дзвоникових — дзвоники скупчені (Campanula glomerata).

3. Заст. та діал. Великий дерев’яний барабан або бочка, у яку били для скликання людей; било, клепало.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |