гуркало

[ɦurkɑlo] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. Великий дзвін, який видає низький, гучний, гуркотливий звук; дзвін-гуркало.

  2. Рідкісна назва рослини з родини дзвоникових — дзвоники скупчені (Campanula glomerata).

  3. Заст. та діал. Великий дерев’яний барабан або бочка, у яку били для скликання людей; било, клепало.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гуркаю, ти гуркаєш, він гуркає, ми гуркаємо, ви гуркаєте, вони гуркають

Більше записів