Словник Української Мови
Буква
1. Процес зниження температури повітря, води, тіла тощо; настання холодної пори року або холодної погоди.
2. (переносне) Втрата колишньої теплоти, приязності, сердечності у стосунках між людьми; відчуження.
3. (медичне) Суб’єктивне відчуття холоду, часто супроводжуване тремтінням тіла (озноб), що виникає при різких захворюваннях, наприклад, при лихоманці.
Приклад 1:
Сприяло цьому також певне похолодання і відповідне зниження рівня океану. В умовах скорочення морських рибальських промислів остров’яни стали більше рибалити в озерах і ріках, але це не припинило погіршення харчового раціону, а мисливство, як основа економіки, дискредитувало себе ще за часів мезоліту.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”