Тлумачення із “Словника української мови”* ГУП О ТНЯВА , и, ж., розм. Те саме , що гупот і ння . Гупотняву копит глушив глибокий шар пилу (Коз., Нові Потоки , 1948, 157); – Товариші ! Прощайте ! – почувся вигук і потонув у лайці й гупотняві (Хижняк, Тамара , 1959, 157).
гупотнява
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |