глибокий
[ɦlɪbokɪj] Прикметник
Значення
- (Фізика) –
Який має велику глибину, значну протяжність від поверхні донизу або від краю всередину; протилежне до мілкого, поверхневого.
- (Геологія) –
Розташований на значній глибині, далеко від поверхні або входу; віддалений, сховений.
- (Лінгвістика) –
Дуже сильний за ступенем вияву, інтенсивний; надзвичайний, великий.
- (Загальне) –
Який досяг високого ступеня розвитку, дуже ґрунтовний, серйозний; фундаментальний.
- (Психологія) –
Проникливий, здатний до серйозного аналізу та розуміння сутності явищ; мудрий, продуманий.
- (Філософія) –
Повний внутрішнього змісту, важливий за суттю; значущий, небанальний.
- (Психологія) –
Дуже сильний за інтенсивністю відчуття або переживання; щирий, справжній (про почуття).
- (Психологія) –
Надзвичайно поринулий у щось, зосереджений на чомусь; абстрагований, задумливий.
- (Лінгвістика) –
У фразеологізмах та стійких виразах: що позначає крайній ступінь, повноту або певну якість (наприклад, глибока ніч, глибока осінь).
Правопис та відмінювання
н. глибокий, р. глибокого, д. глибокому, з. глибокого, о. глибоким, м. глибокім