глибокий

[ɦlɪbokɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. (Фізика) –

    Який має велику глибину, значну протяжність від поверхні донизу або від краю всередину; протилежне до мілкого, поверхневого.

  2. (Геологія) –

    Розташований на значній глибині, далеко від поверхні або входу; віддалений, сховений.

  3. (Лінгвістика) –

    Дуже сильний за ступенем вияву, інтенсивний; надзвичайний, великий.

  4. (Загальне) –

    Який досяг високого ступеня розвитку, дуже ґрунтовний, серйозний; фундаментальний.

  5. (Психологія) –

    Проникливий, здатний до серйозного аналізу та розуміння сутності явищ; мудрий, продуманий.

  6. (Філософія) –

    Повний внутрішнього змісту, важливий за суттю; значущий, небанальний.

  7. (Психологія) –

    Дуже сильний за інтенсивністю відчуття або переживання; щирий, справжній (про почуття).

  8. (Психологія) –

    Надзвичайно поринулий у щось, зосереджений на чомусь; абстрагований, задумливий.

  9. (Лінгвістика) –

    У фразеологізмах та стійких виразах: що позначає крайній ступінь, повноту або певну якість (наприклад, глибока ніч, глибока осінь).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. глибокий, р. глибокого, д. глибокому, з. глибокого, о. глибоким, м. глибокім

Приклади з художньої літератури

Більше записів