гуманізм

1. Філософська та культурна течія епохи Відродження, що проголошувала вищу цінність людини, її право на свободу, щастя та всебічний розвиток, зверталася до спадщини античної культури та протиставляла себе середньовічній схоластиці та аскетизму.

2. Світогляд, що визнає людину, її життя, свободу, гідність та всебічний розвиток найвищою цінністю суспільства; людяність, шанобливе ставлення до людини, повага до її прав та інтересів.

3. (у педагогіці) Принцип виховання, що ґрунтується на повазі до особистості вихованця, врахуванні його індивідуальних особливостей та спрямований на розкриття його здібностей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Усюди пролазив і боком, і низом, По гестапах служив, по застінках німотно-глухих, По охранках… А нині волає за «наш гуманізм». Не дивуйтеся, добрії люди, бо гени з таких.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |