1. Який має пояснення, роз’яснення; такий, що його пояснили, зробили зрозумілим.
2. (У фразеологізмі) Який має пояснення, причину; обґрунтований, мотивований.
пояснений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За найвищим наказом, що пояснений у розпорядженні пана командувача окремим Оренбурзьким корпусом панові командирові 23 піхотної дивізії, за писання обурливих віршів Шевченко призначений на службу в окремий Оренбурзький корпус рядовим з правом вислуги, під найсуворіший догляд з забороною писати й малювати, щоб від нього ні в якому разі не могли виходити обурливі й пасквільні писання». Шевченко, що його вважав за небезпечного боягузливий уряд Миколи першого, повернувся з заслання вусатим і бородатим дядьком.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |