гулкий

[ɦulkɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Такий, що видає гул, гучний і дзвінкий, з відлунням (про звук, голос тощо).

  2. Такий, що посилює звук, створює гул (про приміщення, простір).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гулкий, р. гулкого, д. гулкому, з. гулкого, о. гулким, м. гулкім

Більше записів