1. Такий, що видає гул, гучний і дзвінкий, з відлунням (про звук, голос тощо).
2. Такий, що посилює звук, створює гул (про приміщення, простір).
гулкий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На вашу превелику радість… у посланнях Павла Коли я говорю мовами людськими й ангельськими, та байдужості не маю, то став я, як мідь дзвінка або бубон гулкий. І коли маю дар пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та байдужості не маю, то я ніщо!
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: прикметник () |