гуготіти [ɦuɦotitɪ] Дієслово Буква:Г ЗначенняПравопис Значення Видавати характерні низькі, глибокі звуки, подібні до голосіння сови або бугая. Перенісне значення: говорити тихо, невиразно, недоладно або безглуздо; бурмотіти. Рідко: голосно сміятися, видаючи переривчасті, гучні звуки. Правопис та відмінювання Граматичні форми: я гугочу, ти гуготиш, він гуготить, ми гуготимо, ви гуготите, вони гуготять ←септемвірат правдолюб→