гуготіти

[ɦuɦotitɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. Видавати характерні низькі, глибокі звуки, подібні до голосіння сови або бугая.

  2. Перенісне значення: говорити тихо, невиразно, недоладно або безглуздо; бурмотіти.

  3. Рідко: голосно сміятися, видаючи переривчасті, гучні звуки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гугочу, ти гуготиш, він гуготить, ми гуготимо, ви гуготите, вони гуготять

Більше записів