1. Ритуальний плач із причитаннями на похоронах, поминках або в інших траурних обставинах, що є частиною народної обрядової культури.
2. Процес подавання голосів (балів) або висловлення думки під час голосування; саме голосування.
голосіння
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лунали в гетьманському домі, в гетьманському дворі голосіння, а далі скорботна процесія розтяглася від гетьманського двору, від Чигирина до Суботова майже на вісім верст, де й поховали гетьмана в ним же збудованій домовій еллінській церкві. А ще по кількох днях у широкий гетьманський двір у Чигирині набилося люду, що не проштовхнутися.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |