Словник Української Мови
Буква
1. Процес висловлення своєї волі, думки або вибору шляхом подачі голосу (бюлетеня, підняття руки, натискання кнопки тощо), зокрема під час виборів, прийняття рішень колегіальним органом або на зборах.
2. Офіційна процедура виборів або прийняття рішення шляхом підрахунку голосів учасників.
3. Період часу, протягом якого відбувається ця процедура.
Приклад 1:
Пригадую, як після голосування Євген Прохорович Кирилюк, людина літня й нездорова, буквально забіг до відділу, вхопив свій плащ та портфель і бігцем, не спираючись на ціпок, а тримаючи його в руках, спустився сходами. Видно, йому було соромно дивитися мені у вічі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— сказала вона, коли Методiй Кирилович не тулився вже до неї i сiв на мiсце голови зiбрання (звичайно, пiсля одноголосного голосування).Саме його й треба було вибирати по останнiй iнструкцiї з Не можна ж весь час вибирати Семена Яковича й тебе.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”