Древослів

Словник Української Мови

губатий

[ɦubɑtɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Який має великі, товсті губи; з виразними губами.

  2. Розмовне. Про людину, яка надуває губи через незадоволення, образи тощо; губай.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. губатий, р. губатого, д. губатому, з. губатого, о. губатим, м. губатім

Більше записів