губа

Значення

1. Частина обличчя, що складається з м’яких рухомих тканин і служить для захоплення їжі, утворення звуків мови, поцілунків тощо; рот.

2. Застаріла назва затоки, невеликої бухти, лиману або широкого гирла річки, що вдається в суходіл.

3. У грибів — нижня частина шапинки, де утворюються спори, що має вигляд пластинок або трубочок; гіменофор.

4. У техніці — край або виступ деталі, що має форму, схожу на людську губу (наприклад, губи лещат, клеші, пасатижів).

5. У ботаніці — один з двох видозмінених пелюсток у віночку квітки рослин родини губоцвітих (ясноткових), що утворюють характерну для цієї родини двогубу форму.

Правопис та відмінювання