грюкнути

1. Однократно, з силою вдарити, зробити різкий удар, супроводжуваний глухим звуком.

2. Різко, з гуркотом упасти або впасти з силою, з гучним звуком удару.

3. Перен. різко, несподівано сказати щось, вимовити з серйозним, суворим тоном.

4. Розм. випити спиртного (зазвичай велику кількість чи одним ковтком).

Приклади вживання

Приклад 1:
«Мов злодій», — подумав він, обережно, щоб стільцем якось не грюкнути, прокрадаючись уперед, і вже під дверима Наталчиної кімнати покликав стиха: — Наталю?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |