грюкіт

1. Власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, що спеціалізується на виданні сучасної художньої та нон-фікшн літератури, зокрема українських та перекладних авторів.

2. (рідко, за аналогією) Гучний, гуркотливий звук, гуркіт (вживається переважно в художній літературі для створення звукообразу).

Приклади вживання

Приклад 1:
Андрій спробував-таки викликати лікаря, зчинивши грюкіт у двері. Наглядач відчинив кормушку й спитав, чого треба, а коли Андрій виклав свою вимогу, він на диво навіть не закричав злобно, а лише сплюнув сердито й промовив з притиском: — Та дурний же ти, чоловіче?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |