плюскітливий
[pljuskitlɪʋɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який легко плюскає, видає плюскіт; зв’язаний із плюскотінням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. плюскітливий, р. плюскітливого, д. плюскітливому, з. плюскітливого, о. плюскітливим, м. плюскітливім