грюкання

[ɦrjukɑnnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “грюкати“; утворення гучних, різких звуків, схожих на гуркіт, брязкіт або удар важких предметів.

  2. Гучний, різкий звук, що нагадує гуркіт, брязкіт або удар чогось важкого; грюкіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. грюкання, р. грюкання, д. грюканню, з. грюкання, о. грюканням, м. грюканні, к. грюкання

Більше записів